Весільні традиції з усього світу

Є звичні весільні «обов’язкові пункти»: кидання букета, «щось нове, щось старе, щось позичене, щось блакитне». Але це лише один із способів святкувати. Якщо зазирнути в інші країни, можна побачити, що їхнє уявлення про весілля зовсім не схоже на наше!

Ваш особливий день завжди буде неповторним, адже він про вас. А якщо ви шукаєте спосіб додати ще більше натхнення до свого весілля, читайте далі й дізнайтеся про захопливі весільні традиції з різних куточків світу.

Командна робота — Німеччина.

Чи настільки міцне ваше кохання, щоб разом розпиляти колоду? У Німеччині молодята мають спільно розпиляти колоду навпіл на очах у всіх гостей. Це символізує їхню здатність разом долати труднощі й ефективно спілкуватися в шлюбі.

Без усмішок — Конго.

У Конго, якщо наречена чи наречений переповнені радістю від свого весілля, їм доводиться стримуватися — якщо вони посміхаються протягом усього дня, це вважається ознакою того, що вони не надто серйозно ставляться до свого шлюбу!

Ні, дякую, я приїду сама — Китай.

У Китаї немає звичного для нас проходу нареченої до вівтаря. Замість цього наречену везуть у весільному паланкіні, традиційно в червоній фаті, а над нею мати чи дружка тримає червону парасольку. Червоний колір у Китаї символізує сміливість, удачу й кохання, а парасолька покликана приносити плодючість.

Гоління й стрижка — Греція.

У Греції «кумпарос» нареченого, тобто його дружба, буквально приводить його до ладу — голить і причісує. Коли він закінчує, новоспечена теща пригощає зятя стравою з меду та мигдалю.

Плюнути на наречену — Кенія.

За традиціями племені масаї, надмір удачі теж не на користь. Коли молодята виходять із місця церемонії, батько нареченої плює їй на голову та груди, щоб не наврочити їхнє щастя. Сподіваємося, у неї напоготові хороший хімчист.

Танець на продаж — Польща.

На польському весіллі не дивуйтеся, якщо, запросивши наречену на танець, почуєте у відповідь: «А ви заплатили?». За традицією, танці з нареченою «викуповують» у дружки — зібрані гроші йдуть на медовий місяць молодят!

Де мої туфлі? — Індія.

Під час індійської весільної церемонії сестри нареченої крадуть взуття нареченого, щойно він заходить до весільного намету. Перед тим як вийти, наречений має відкупитися в сестер, щоб повернути свої туфлі.

Не злякатися — Монголія.

Перш ніж монгольська пара одружиться, вони мають разом зарізати курча, тримаючи ніж удвох, і знайти печінку. Лише коли печінку знайдено, можна призначати дату весілля.

Викрадення нареченої — Румунія.

Хоча ця традиція найбільш відома в Румунії, було б несправедливо приписувати її лише одній східноєвропейській країні — подібний звичай існує також у Німеччині, Росії та країнах Кавказу. Інсценоване викрадення нареченої перед весіллям, коли її «крадуть» друзі, дружби чи найняті аніматори, а наречений має заплатити викуп, — це частина веселощів. Викупом можуть бути гроші, напої або навіть романтичні вчинки.

Дзвони дзвонять — Гватемала.

У Гватемалі мати нареченого розбиває білий дзвін, наповнений рисом, борошном і зерном, щоб урочисто зустріти пару на церемонії. Дзвін символізує плодючість.

Голова в хмарах, ноги на землі — Ірландія.

Щоб ірландську наречену не викрали злі феї, вона має весь час тримати одну ногу на підлозі. Можливо, їй краще взагалі пропустити танці.

Пройдіться по мені — Французька Полінезія.

Після весілля на островах Маркіз французької Полінезії родичі молодят лягають поруч на землю, а пара проходить по їхніх спинах. Краще вже так, ніж по розпеченому вугіллю.

У смолі й пір’ї — Шотландія.

Можна забути про традиційний парубочий вечір. У Шотландії напередодні весілля друзі ловлять наречену й нареченого та обмазують їх різними «смаколиками» — патокою, фарбою, попелом, квітами й пір’ям, а потім водять містом, показуючи всім. Хоч це й виглядає як зайве приниження, насправді обряд покликаний відлякати злих духів.

Без «кулі на нозі» — Швеція.

Не позаздриш ревнивим нареченим у Швеції: якщо наречена виходить із-за столу, наречений стає «вільною здобиччю» для будь-якої пані, яка хоче поцілувати його. А якщо кімнату залишає наречений, шведські кавалери отримують повне право поцілувати наречену.

Голуби кохання — Філіппіни.

Після весільної церемонії на Філіппінах наречена й наречений випускають у небо пару білих голубів (самця й самку). Птахи символізують мир і гармонію в подружньому житті.